Была довольна собой глупость,
Когда-то встала рано поутру,
Взяв саблю,несмотря на тупость,
Пошла на конкурс в городском саду.
Путь непрямой был к зоосаду,
Ох,обходить так далеко,
А ну-ка,прямо чрез ограду,
Как-будто тут невысоко.
Так не подумав,не проверив,
Не взвесив,как спуститься вниз,
Там за забором росли ели,
Глупец на кроне и повис.
Вот обнажил глупец наш саблю,
Давай по кронам ей стегать,
Но сабля так тупа,что важно,
А крона так гибка.Не встать.
Глупец сражаясь-оступился,
Когда же улетая вниз,
Подумал:"Молодец,добился",
Сейчас на конкурс,там сюрприз!
Комментарий автора: Мораль сей басни такова,
Для глупого,так мудрость высока.
Прочитано 2437 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4.33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.