О МАМО! МАМОЧКО, ВІД ТЕБЕ
ПРИЙШОВ У МОЮ ДУШУ БОГ...
Моя маленька біла хата,
Садок вишневенький при ній –
Цей спогад серця вічним святом
Несу собі із краю мрій.
І Мама – як Свята Молитва.
Як Сонечко, що любить цвіт,
По волошковій пісні жита
Веде свою Надію в світ...
І так близенько нам до неба,
І так нам зоряно удвох.
О МАМО! МАМОЧКО, від Тебе
Прийшов у мою душу Бог.
І в час скорботи і посухи,
І в час свинцевої грози
Твоя Молитва й Сила Духа
В моєму серці біль сльози
Гасили завжди...Мамо, Мамо,
Кохана Мамочко, прости...
В житті між хаткою і Храмом
Судились нам важкі хрести,
Терниста путь, болючі сльози...
Схилюсь перед Тобою знов:
Нехай Небесний Вищий Розум
Воздасть Тобі за всю Любов!...
Моя маленька біла хата,
Садок вишневенький при ній...
Я хочу в те тихеньке свято.
Де менше болю, більше мрій...
Де так біблійно квітли зорі,
Де так співали солов’ї
В саду вишневім, мов в соборі:
Тули до серця ті пісні...
Де небеса цвіли барвінком
У євангелії весни,
Де я сміялась дзвінко-дзвінко
І вірила у світлі сни.
Де айстри Мамині світились,
Мов кольоровії сонця,
Де я між мальвами молилась –
Сама, мов мальва, до Творця.
Де плакали й співали квіти,
І не вмирали круглий рік.
Де Сонце й Місяць – Божі діти –
Вели моєму щастю лік.
Де хліб насущний і Молитва,
І квіти , й зорі, й доброта –
У серці воєдино злиті,
Де МАМА – юна і Свята.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 4679 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Перевод стихотворения Д.Паркер - Ольга Васильева В стихотворении (и в оригинале, и в переводе), как вы видите, о Боге не упоминается. Но зато ясно звучит следующая мысль: как часто, достигнув того, о чем мы когда-то так страстно мечтали (и что, как нам казалось, принесет нам большое счастье), мы понимаем, что мечтали не о том и стремились не к тому, что являлось и является истинной потребностью нашей души. Оказывается, мы достигли формы желаемого, но не достигли сути. (Хотя нам-то как раз казалось, что форма - это и есть суть). Одежда желанного ярко-красного оттенка не гарантирует обретения романтической взаимной любви. Только Бог знает, что действительно необходимо каждому из нас.
Безусловно, при переводе с оригинала стихотворение немало потеряло. Оригинал глубже по содержанию, а также совершеннее по рифмовке и другим качествам. Но я не являюсь профессиональной переводчицей художественных, а тем более поэтических, текстов.
К сожалению, при отображении стихотворения на сайте мне не удалось сохранить пробелы в начале вторых и четвертых строк каждого куплета (программа сайта не отображала эти пробелы), поэтому пришлось заменить их на символы подчеркивания.
